Книга пам’яті

Валерій Краснян - друг «Барс» (20.02.1971 - 2022)

Буковині, в Глибокій, Чернівецької області. Навчався в Глибоцькій загальноосвітній школі.

1996 року вступив до «Тризуба» імені Степана Бандери.

В армії служив у десантно-штурмовій бригаді.

Вадим Левковський - друг «Тезка» (15.05.1982 - 29.12.2021)

Народився 15.05.1982 року в селі Пряжів, у Житомирській області. 1997 року закінчив в пряжівській школі 9 класів і того ж року поступив до Житомирського агротехнічного коледжу. У вересні 2000 року кинув навчання.

З ранніх років був активним учасником “Пласту”, потім “УНСО”. На початку 2000-х років вступив до “Тризуба”.

Був заступником курінного у курені “Русичі”, командиром Житомирської сотні. Мав організаційне звання хорунжий.

Ольга Нікішина – подруга «Кіпіш» (07.02.1972 – 10.05.2020)

Народилася Ольга Нікішина (Тихоступ) 7 лютого 1972 року в м. Полтаві.

В 1993 році закінчила Кіровоградський державний педагогічний інститут ім. В.К.Винниченка, факультет фізичного виховання (спеціальність – фізичне виховання).

В 2007 році закінчила Харківську національну академію міського господарства, факультет заочний (спеціальність – економіка підприємства). Отримала диплом з відзнакою.

Степан Різник – друг «Олексій» (05.09.1954 – 20.02.2020)

Українець, націоналіст, християнин.

Член-засновник ВО «Тризуб» ім. С.Бандери. Організаційне звання – «майор».

Народився 5 вересня 1954 р., в селі Верчани Стрийського району на Львівщині.

Освіта вища. Закінчив Львівський політехнічний інститут.

У 1982 році воював в Афганістані.

Євген Поважний – друг «Грім» (03.03.1945 – 15.07.2019)

Народився в с. Мушкатівка Борщівського району Тернопільської області.

З 1989 року включився в національно-визвольну боротьбу за Незалежність України. Активний член Української Гельсінської Спілки, районної організації Народного Руху України, був Головою Борщівського районного Проводу Конгресу Українських Націоналістів.

У 1995 році, вступив в лави «Тризубу» ім. С.Бандери. Призначений командиром районного загону.

Леонід Підлипчук – друг «Лісник» (17.05.1960 – 19.03.2019)

Леонід Підлипчук народився 17 травня 1960 року в м. Дніпро (окупаційна назва Дніпропетровськ) в робітничій родині, батьки Дмитро Петрович і Марія Харитонівна.

Навчався в школі № 92 міста Дніпро, закінчив 10 класів в 1977 році, з 1978 року навчався в ГПТУ № 18 міста Дніпро за спеціальністю «автокранівник». Після служби (21.11.1978 – 10.11.1980) в радянській армії працював за спеціальністю.

Олексій Щерба – друг «Олег» (25.02.1957 – 24.01.2019)

Народився 25 лютого 1957 року в селі Заланів Рогатинського району на Івано-Франківщині, де проживав усе своє життя.

Друг Олексій продовжив традицію своїх батьків, членів українського підпілля ОУН-УПА, політв’язнів радянських концтаборів. Будучи ідейним, жертовним та відповідальним українцем вступив у ряди ОУН(б) і, за її завданням, починаючи з 1994 року, розбудовував Карпатський курінь «Тризубу» ім. С.Бандери та вміло командував ним на посаді Курінного.

Василь Христенко – друг «Сулима» (24.10.1979 – 04.10.2017)

Христенко Василь Леонідович народився в с. Курилівка, біля міста Кам’янське Дніпропетровської області.

У 1986 році пішов до СШ № 2 м. Кам’янського, в 14 років захворів на лейкоз, через що змушений був продовжувати навчання дистанційно на базі СШ №15. Після закінчення навчання вступив до ПТУ № 24 за спеціальністю муляр-штукатур.

Андрій Левицький – друг «Вірний» (28.07.1987 – 10.07.2017)

Левицький Андрій Андрійович народився в с. Прошова Тернопільського району Тернопільської області 29 липня 1987 року. Після закінчення школи у рідному селі поступив у Галицький коледж в м. Тернополі, де провчився пів року. В той же час у віці 14 років долучається до Всеукраїнської Організації "Тризуб" ім. С. Бандери. Брав активну участь у Помарчевій Революції, коли тризубівці виконували функцію охорони на Майдані.

Анатолій Філіпас – друг «Анатоль», «Кармелюк» (10.04.1963 – 31.01.2017)

Анатолій Філіпас народився у Краснопавлівці Лозівського району, що на Харківщині, 10 квітня 1963 року. Вважав, що прізвище козацьке, але перекручене – має бути «Хвиліпас».

Один із перших у своєму селищі активно включився в українське національне відродження кінця 1980-х – початку 1990-х років. 1990-го року, коли СРСР доживав свої останні часи, Анатолій демонстративно пройшов селищем із синьо-жовтим прапором в руках.